"Ніхто не стає хорошою людиною випадково"
Платон
Сучасні кардинальні зміни в житті українського суспільства вима¬гають нового підходу до структури і змісту освіти, її реформування. Держава налаштована перетворити
освіту на пріоритетну галузь, по¬кликану примножувати інтелектуальний та науково-технічний потен¬ціал країни. Освіта має відігравати провідну роль у становленні Украї¬ни як європейської
держави.
Останнім часом значно зросла свідомість освітян, стала об'єктив¬ною необхідність оновлення принципів гуманізації завдань та цілей дошкільної освіти, оптимізації
життя дитини відповідно до демокра¬тичних засад українського суспільства. Все це робить особливо акту¬альною проблему модернізації змісту першої ланки освіти, що є базо¬вою для розвитку
особистості майбутнього громадянина Української держави.
Реалізація нових підходів до навчально-виховного процесу у до¬шкільних навчальних закладах та визначення в ньому місця особис¬тості має починатися зі змін в управлінській
діяльності. Тому пошук нових моделей управління - відкритих і демократичних - є органічною складовою адміністративної реформи в освіті.
За останні роки законодавчі органи держави прийняли низку нор¬мативно-законодавчих актів з питань діяльності дошкільних навчаль¬них закладів, котрі активізували
розвиток системи дошкіль¬ної освіти в Україні.
Діяльність дошкільного навчального закладу враховує основні вимоги Закону України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Положення про дошкільний навчальний заклад»,
«Базового компоненту дошкільної освіти», Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі».
Варто наголосити, що важливою умовою ефективності роботи з дошкільниками згідно Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» є створення розвивального життєвого простору.
Педагоги дошкільного навчального закладу постійно працюють над удосконаленням і оновленням освітньо-виховного процесу, створюють умови для формування життєвої
компетентності дітей дошкільного віку, збагачення соціального досвіду малюків, розвитку комунікативних здібностей, морально-етичних якостей, забезпечення психофізичної готовності дитини до
навчання в школі.
Педагогічні працівники здійснюють освітній процес, який базується на провідних принципах дошкільної освіти: реалізації підходу до дошкільного дитинства як до
самоцінного періоду в житті дитини; орієнтації на особистісну взаємодію дитини та дорослих; балансі всіх видів дитячої діяльності; концентрації на психологічному комфорті малюка. Це сучасна
парадигма дошкільної освіти.
Сьогодні багато що з минулого досвіду не відповідає потребам сучасного дошкільного закладу, як і суспільства в цілому. Тому для того, щоб освітня галузь продуктивно
розвивалась, потрібні нові ідеї, нові технології навчання і виховання, керівництва закладом. Все це вимагає апробації в інноваційній діяльності, яка повинна або довести доцільність і
прогресивність висунутої ідеї, або спростувати її. Проте інноваційна діяльність - не мода, її не можна проводити без належного наукового обґрунтування.
Добре організована інноваційна діяльність завжди має характер наукового пошуку, прогностичне спрямування.
На завершення можна сказати, що інновація – це не щось недосяжне, а досить реальна справа, яка природно супроводжує педагогічну діяльність кожної творчої людини.
Творити доступно всім, але вимагати від кожного педагога винахідницьких ідей не слід. А от мобілізувати всі наявні творчі ресурси до інноваційної діяльності необхідно, і це мають робити
педагоги-практики. Бо головна надія у розв’язанні цього завдання покладається саме на них.
Будь-яка інноваційна діяльність може бути мистецтвом або технологією. Мистецтво засноване на інтуїції, технологія - на закономірностях науки. З мистецтва все
починається, технологією - закінчується, щоб потім все почалося спочатку.
Завідуюча Тетяна Вікторівна Шингур.
Рекомендації для молодого спеціаліста
Професійна діяльність
- ефективно розподіляти робочий час
- не йти з роботи, не оформивши необхідну документацію
- приділяти час для самовдосконалення та самопідготовки
- удосконалювати фахові знання
- учитися дивитись на світ очима дітей
- звертатися за методичною допомогою до колег, вихователя-методиста, практичного психолога
- завести щоденник власних успіхів та проблем, записувати способи їх розв"язання, нотувати особисті спостереження, відчуття
- розширювати свій кругозір: читати багато різнопланової літератури, відвідувати цікаві місця
- більше посміхатися, намагатися бути суворим, але доброзичливим педагогом
- лягати спати вчасно, відпочивати
Організація робочого часу і саморегуляція
- робити повторювані щоденні справи у чітко визначений час
- об"єднувати однотипні справи у блоки
-виокремлювати пріоритетні справи, завдання та зосереджуватися на них
- уміти казати "ні" людям або чинникам, які забирають ваш час
- обговорювати з вихователем-методистом, колегами запланований термін виконання
завдань
- контролювати якість витраченого часу. Для цього варто кілька разів протягом дня ставити собі
запитання:"Що я зараз роблю?"
- відмовлятися від недосяжної досконалості на користь результативного виконання нагальних
завдань
- щодня планувати справи, що будуть виконані сьогодні, і виконувати
заплановані
- фіксувати важливу інформацію та розміщувати її перед очима
- підтримувати порядок та чистоту робочого місця.
Пам’ятка
Визначення критеріїв оцінювання професійної діяльності педагогів
Під час визначення критеріїв оцінювання професійної діяльності педагогів скористайтеся вимогами, визначеними в пунктах 4.3–4.6 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.12.2010 № 930. У цих пунктах викладено перелік знань, навичок, умінь, компетентностей і вимог до рівня освіти, яким має відповідати педагог певного рівня кваліфікації.
Зокрема, під час визначення рівня професійної компетентності вихователів дошкільного закладу керуйтеся такими критеріями оцінювання їхньої діяльності, як:
· динаміка розвитку пізнавальної сфери та діяльності дітей;
· використання вихователем у педагогічній діяльності сучасних освітніх технологій, зокрема інформаційно-комунікаційних;
· узагальнення та поширення власного педагогічного досвіду, зокрема проведення відкритих заходів, майстер-класів, семінарів тощо;
· систематичність роботи щодо збереження життя і здоров’я дітей;
· організація співпраці з батьками дітей;
· підвищення професійної майстерності;
· участь у роботі методичних об’єднань.
Критерії оцінювання професійної діяльності педагогів визначайте для кожної конкретної посади відповідно до Кваліфікаційних характеристик професій (посад) педагогічних та науково-педагогічних працівників навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 01.06.2013 № 665.